Пользовательского поиска

MANDRAPAPUPA - криптофриканский апокриф Синельника

— Внутри, традиционно, девять уровней постижения смысла, — сказал художник. — И ещё один запасной — за гранью добра и зла. Это на случай тотального краха ньютоно-картезианской парадигмы. Для тех, в ком пропал дух авантюризма и кто стал забывать, как выглядят "большие хорошие глупости", эта вещь станет дружеским напоминанием. Марочные прозорливцы узрят в ней до 85% смыслов, вотканных в семантическую ткань авторской сермяги. Ординарным тайнофилам явятся три в одном: дежавю, жамевю и прескевю. Тех, кто владеет инструментарием эксплуатации изображений в своеобычных и самовидных целях, ждут нечаянные открытия и прекрасные катастрофы имени доктора Гальванеску. А всех прочих она вдохновит на приятные путешествия в лабиринтах чертогов разума...

Олег Синельник, "MANDRAPAPUPA", 2019 ®
(иллюстрация автора)

#mandrapapupa #мандрапапупа #sinelnik #olegsinelnik #apocrypha #kryptofreak#апокриф #cryptofreak #криптофриканский #kryptofreecan #cryptofreecan#синельник #cryptofreedom #kryptofreedom #das_mandrapapupa

ГОП-АРТ on Tumblr


В жизни всегда есть место ГОП-АРТу.
На Tumblr полно места, вот и наш ГОП-АРТ обосновался.
gop-art.tumblr.com - всё пучком!

Грицько Срака - первый супергерой украинских комиксов (антивирусный ролик)

GURU comix представляет первый антивирусный промо-ролик комикса о похождениях несокрушимого и легендарного казака-характерника Григория Ивановича Сраки.



Автор идеи и художник - Олег Синельник.

Гуру провозглашает день ГОП-АРТа




В канун Дня художника, 8 октября в 17.00 галерея выходного дня "Чернигов 24" (ул. Киевская, 12) приглашает на открытие выставки "День ГОП-АРТа".

Крестный отец традиции ГОП-АРТ, черниговский художник Олег Синельник представляет свои работы, отражающие основные направления этой традиции: станковую живопись, графику, тупо-плакаты, рисунки о жизни первого супергероя украинских комиксов, казака-характерника Грицька Сраки.

Пришедших на открытие ожидают забавные сюрпризы, подарки и боди-арт от Синельника.

На следующий день, 9 октября, по случаю Дня художника на выставке будет проходить перфоманс "Октябрята в стране ГОП-АРТа".

Первый фильм в стиле ГОП-АРТ!

Гоп-стоп

ВНИМАНИЕ! РУССКАЯ СЕНСАЦИЯ!

"Гоп-стоп" - новая русская киносказка, исполненная в традициях ГОП-АРТа!

(премьера фильма "Гоп-стоп")

Про ГОП-АРТ, козака Грицька та картину за троячку

Інтерв'ю нашого Гуру газеті "Чернігівські відомості" (12.01.2011)




Гуру ГОП—АРТу Олег Синельник готує комікс про українського супер—героя

У новорічній метушні в нашій «Вітальні» опинився розбишака і хуліган від мистецтва, художник-ірософ і улюбленець чернігівської Інтернет-спільноти Олег Синельник. І в розмові під святковою ялинкою виявилося, що якраз вчасно ми затіяли інтерв’ю. Адже з дня на день розпочнеться підготовка до випуску коміксів про справжнього українського cупер-героя. Хто б ви думали автор? Так, наш неординарний земляк. Про це та багато іншого — в ексклюзивному інтерв’ю з Олегом Синельником

Першу роботу продав за три карбованця

— Коли прорізався талант?

— Малювати я почав раніше, ніж ходити! І це не перебільшення. Ще змалечку постійно усі навколо називали мене «художник», батьки теж підтримували і водили на заняття до ізостудії у Палаці піонерів. Тому питання чим займатися у житті було визначене заздалегідь.

— Ну в дитинстві усі малюють, а коли ви зрозуміли, що цим ще й можна заробляти на життя?


— У п’ятому класі я намалював картинку аквареллю, на якій янголи билися на небесах з чортами. Нетипова тема, як для Радянського Союзу. Приніс я її до школи і став показувати друзям на перерві. І ось один з хлопців питає: «За скільки продаси?» Не думаючи я сказав: за три карбованці. На ці гроші тоді можна було «шиканути» у кафе: наїстися морозива з коктейлями та тістечками. Але хлопець не торгувався — витяг гроші і віддав мені. Чутка швидко поширилася, і ось вже інші учні почали до мене звертатися, простити намалювати котиків-зайчиків чи війнушки. Але у мене були дещо інші ідеї. Натхненний вдалим першим продажем, я намалював кілька картинок із динозаврами та різноманітними фантастичними істотами, яких вигадав сам. Картинки були графічні, на листках з зошита, тож я розсудив, що вони будуть по карбованцю. Знову розлетілися вмить. Так я заробив ще кілька раз. Але потім однокласники почали мене лякати, що за таку «комерцію» можуть посадити. І моя бурхлива діяльність припинилася. Малював тільки нишком і за бартер: пачку фломастерів чи журнал з французькими коміксами.

Батько-творець цілого стилю

— Тож, творчий шлях розпочався з ізостудії Палацу піонерів, куди він завів далі?

— Далі був педінститут за спеціальністю вчитель малювання та молодших класів. Тоді армія, а потім робота у рідній ізостудії. До речі, вийшла чітка зміна поколінь: так співпало, що мій перший учитель малювання Едуард Карлович Доманський якраз в той рік пішов на пенсію. Одночасно я працював ілюстратором у кількох місцевих газетах, але все було чогось мало, хотілося розвиватися творчо, хотілося власних виставок…

— Де знайшли все це?


— Просто доля! Те, чому нас не вчили в інституті, мені дав мій другий учитель Микола Онісимович Небилиця. Моя мама порадила показати йому свої малюнки. Сказала, він малює щось схоже. Тоді він працював у «Деснянській правді». Там я ніколи не був, але от дивно, коли підходив до будівлі, у мене було таке враження, що я повертаюся додому, до рідних, яких давно не бачив. Як тільки я відкрив двері майстерні, я зрозумів, що це буде мій вчитель. Ми миттєво знайшли спільну мову. А він роздивився у моїх роботах те, чого інші не помічали і не розуміли. Він був саме тією людиною, яка працювала в одному напрямку зі мною, але я на той час тільки пробував застосовувати прийоми, до яких він вже давно прийшов. Разом ми вигадали і почали розвивати свій стиль ГОП-АРТ.

— Ця назва вже давно у всіх на слуху. Але що воно таке, толком, мабуть, знає мало хто. Розкажіть, що ховається за абревіатурою.

— ГОП-АРТ розшифровується як «Гопницький Окультний Пафос + Абсурдна Рекреаційна Тантра». Це стиль, для якого характерна феєрія кольору, буяння фарб, карнавали з масками, перевдяганнями, коли персонажі міняють образи і намагаються здаватися не тими, ким вони є. Як правило, це веселі або комічні ситуації, але з великою долею містики. Найчастіше йдеться про міські сюжети, здебільшого, пов’язані з Черніговом. Я переконаний, що художнику важливо розповісти у картинах свою власну історію, переплавити враження від абсурду сучасного життя у картину. Цікаво вкласти у картину багато рівнів змісту, але щоб при цьому вона була лаконічна за формою. Сьогодні ГОП-АРТ не тільки наш, чернігівський, а вже давно пішов за межі України. Є люди, які ним займаються в Росії, Білорусії, Норвегії, Італії… Парадоксально, що саме з-за кордону до мене звертаються за порадами і консультаціями з приводу цього мистецького напрямку. А в Чернігові поки що нема людей, які хотіли б працювати у цьому стилі.

ГОП-АРТ — це виклик у межах дозволеного

— Яка реакція зустрічає ваші твори, адже вони часто кидають такий-собі виклик суспільним законам?

— Зазвичай, столична публіка ставиться до моїх творчих експериментів більш уважно, ніж земляки-чернігівці. Наші люди звикли, що підземний перехід диктує смаки. Там все зрозуміло: ось пейзаж, ось портрет, ось натюрморт. А коли робота змушує замислитися, пропустити через себе енергію, що йде з полотна і, можливо, навіть змінити погляди, то не кожен хоче напружуватися. Тому, найчастіше, роботи удостоюються суто чернігівської розхожої характеристики: «Шо це таке?»

— То чи не хотіли переїхати туди, де сприймають вашу роботу краще?

— Бажання було, але я зрозумів, що це шлях у нікуди. Цікавіше, хоча і важче, створити саме на рідній землі такий собі «персональний рай». Тому багато в чому доводиться бути першопрохідцем, піонером, який показує усім напрямок руху. Я не вважаю доцільним сидіти у майстерні, чекаючи, поки хтось з’явиться і купить усі мої роботи. Я відверто про себе розповідаю в своїх інтерв’ю. Я рішуче використовую сучасні технічні засоби, якщо бачу їх перевагу. Наприклад, перший серед наших художників я почав замість туші й пера використовувати лінери та брашпени, перший відкрив персональний сайт в інтернеті, організував першу виставку нео-авангардних митців, влаштував перший міжнародний альтернативно-мистецький фестиваль, організував створення першого 24-годинного чернігівського журналу. Ще багато чого зробив і робитиму надалі.

— Чи є для вас межа між дозволеним і недозволеним, тим, що вже показати не можна?

— Є теми, які вже давно безперечно прийняті, як незаперечні табу. Не варто глумитися над темами релігії, смерті, збочень. Це не естетично, не по-людські і суперечить нормам моралі. Краще ці рамки не перетинати. Решту життя треба зображувати крізь призму власного досвіду, власної історії. А кордони зачіпають ті, хто прагне дешевого епатажу. Моя мета інша: змусити людину подивитися на себе і оточуючих з посмішкою, іронічно й без сарказму. Це вже шлях до очищення і просвітлення.

Життя нагадує сюжет роману

— Сюжети ваших робіт залишаються незвичними, де їх «підглядаєте»?

— Просто зображати якісь пейзажі і натюрморти мені ніколи не було цікаво, навіть нудно. Життя саме пособі нагадує сюжет роману, такого науково-фантастичного і часом пригодницького. Тому нічого дивного у незвичайних темах і сюжетах нема. Теми підстерігають на кожному кроці. От щойно побачив біля кінотеатру ім. Щорса, як з машини вийшов колоритний персонаж з великим черевом і червоною пикою, а за ним дріботить тоненька, тендітна блондиночка — його повна протилежність. Ось вам і сюжет.

— А що надихає?

— Звичайно моя муза! Вона інструктор східних танців, професійна масажистка, спеціаліст з комп’ютерної анімації, гарна господиня. Дуже мені допомагає. А я досі не увічнив її в жодній картині. Тож найближчим часом планую це виправити.

— Що малювати найскладніше для вас?

— Найскладніше намалювати шарж. Так, щоб зображуваний був на себе схожим, характерні якісь риси були перебільшені, але в той же час, щоб людину цим не образити. Мені це вдається. На мої шаржі поки що ніхто не ображався. Навіть наш мер колись потиснув мені руку за карикатуру на нього у одній з місцевих газет.

В Україні є герої, достойні коміксів

— Отже, ви художник, оформлювач кількох сайтів та місцевих газет, чим ще встигаєте займатися?

— Я ще ілюструю книжки, створюю анімаційні ролики, є одним з авторів Інтернет-ресурсу про ГОП-АРТ. Ось нещодавно спільними зусиллями створили журнал за 24 години. До речі, половина авторів там — мої учні та друзі. Сподіваюся, проект отримає продовження і стане регулярним. Крім того, я активний блогер. Давно вже я звик не сидіти без роботи, і кожного дня чимось займаюся. Люблю робити щось нове! Час від часу влаштовую серед блогерів різні веселі конкурси.

— Не так давно, пригадую, був конкурс і на те, щоб стати героєм коміксів. Чи знайшов він продовження?


— Так! Серед звичайних чернігівців я знайшов близько десятка персонажів для свого коміксу про козака-характерника, тобто чаклуна. Нещодавно я з’ясував, що якийсь київський історик знайшов свідчення про те, що в Чернігові на Болдиній горі у сімнадцятому столітті народився такий собі майбутній козак на ім’я Грицько. Прізвисько на Січі йому дали не дуже милозвучне. Це гарне українське слово, що означає п’яту точку. Цей Грицько був видатним героєм, творив справжні дива і навіть учив усім відомого отамана Івана Сірка. Зараз Україні дуже потрібні легендарні герої. Тож, я вирішив взяти справу у свої руки і намалювати комікси про суто українського супер-героя. Уже є люди, готові купити у мене цей комікс. Тож, думаю, він скоро побачить світ.

— Як видно, ви любите пробувати все нове. Які проекти маєте на найближчий час?


— Спробувати хочеться ще багато чого. Хочу створити щось на зразок Союзу художників, але для однієї людини. За кордоном таке вже давно практикується: збираються заможні люди і створюють певний фонд, який підтримує і просуває якогось рейтингового персонажа — організовує виставки, друкує каталоги, облаштовує умови для творчості й засновує цілу індустрію для його просування. У наших умовах це теж реально. Мені знову доведеться бути першопрохідцем, знадобляться великі затрати енергії та часу. Але, думаю, вдасться!

Ольга ЧИЖОВА
Газета "Чернігівські відомості", 12 січня 2011 року

Журнал за 24 часа - культурный рупор ГОП-АРТа

28 декабря самый авантюрный и неоднозначный супер-проект 2010 года - "Журнал за 24 часа" обрёл плоть и кровь, причаститься коих могли все жаждущие и страждущие. Допуск к причастию осуществлялся в специально отведённых для этого культовых катакомбах андеграундного паба "Varenik's" под руководством опытного настоятеля на продолжении банкета и великого кормчего шутками-прибаутками Юрия Зайца.


(обложка нового широкоформатного глянцевого журнала "ЧЕРНИГОВ_24")


В атмосфере, пропитанной испарениями кухонных благовоний и алкогольным фимиамом, перед собравшимися прихожанами проплывали легендарные персонажи, ставшие кто авторами, кто героями, а кто просто соучастниками пилотного номера журнала "ЧЕРНИГОВ_24". Безусловными украшениями церемонии стали выступления группы "Небо для себе" и КВН-команды "7Я".

По благословению главной зачинательницы и покровительницы проекта, Пресветлой девы Александры (Стародуб), был сотворён благотворительный аукцион, во время которого благо- и деньго-получно были проданы несколько экземпляров нового 24-часового творения вкупе с яркими образчиками дизайнерского зодчества - футболками с Черниговским Оберегом, милостиво предоставленными Легендарным Брендом нашего Гуру.

PDF-версия журнала лежит здесь: http://chernigov24.com.ua/

Вкратце о содержании нового анти-гламурного глянцоида: секреты настоящих гоп-бойцов, официальные и альтернативные секс-символы Чернигова, этимологическое исследование слова "нибиру", являющегося одновременно планетой, катализатором Апокалипсиса и выражением "два пива" по-японски, интервью со знаковыми личностями: мэтром современного андеграунда Виктором Трубчаниновым, комикс-мастером Дмитрием Койданом и светской львицей Оксаной Туник-Фриз, успешным ресторатором Игорем Вареником и главным ГОП-АРТоведом Украины Олегом "Гуру" Синельником.

Безусловным украшением журнала являются не только иллюстрации и гурская обложка, но также интервью незабвенного Олега "Гуру" Синельника, в котором мастер поведал о принципах ирософии, возвестил о перспективах современного искусства и раскрыл одну страшную тайну.

В другом материале Гуру выступил в качестве гида по местам силы, в которых местные гоп-сомелье предпочитают собираться с целью дегустации элитных шмурдяков.

В целом журнал "ЧЕРНИГОВ-24" создан на потребу взыскательным богемным снобам, ибо повествует о личностях культовых, брендовых и просто легендарных.

Журнал за 24 часа? Нет, еще быстрее!

Безумный уик-энд гарантирован! Инициативная группа, состоящая из самых бесшабашных персон местного ирософеума, при поддержке ТУПО-ДИЗАЙН студи, Легендарного Бренда, с личного благословения и при непосредственном участии Олега "Гуру" Синельника, устраивает самый длительный флэш-моб в истории мировой журналистики!

Они идут на рекорд! За 24 часа или еще быстрее (с 10 утра 18 декабря и, максимум, до 10 утра 19 декабря), собравшись в одном помещении, они экспромтом с нуля создадут новый журнал: концепция, название, темы, дизайн, вёрстка, тексты, фото, иллюстрации - всё будет делаться максимально оперативно в режиме "здесь и сейчас".

На всём протяжении этого сумасшедшего марафона за его коллизиями, за событиями, которые будут происходить в редакции, любой пользователь Интернета сможет подглядывать on-line благодаря круглосуточной веб-трансляции на официальном сайте акции
а также следить за развитием событий по экспресс-отчётам участников в Twitter, Facebook, Livejournal, оперативным фоторепортажам в социальных сетях.

https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgxobgP-mW-EE4AKSd89IUvKIQh2M7gD1O9pOm9hyphenhyphen2GrRubrwnORdQTThLzIp_sHM08OehQwkw2dygxSH8s9k0BzUpG_-qYMB-nphECkJFKbKddgWcMmBajp1-WMkX4SZudgYg31x46/s1600/Meta-guru.jpg

Легендарный логотип Чернигова - Черниговский Оберег


"Легендарный Бренд" - любимый бренд черниговцев и гостей города легенд - Чернигова - представляет новый туристический логотип Чернигова - Черниговский Оберег, созданный победителем Всеукраинского конкурса на лучший туристический логотип родного города Олегом "Гуру" Синельником.

Черниговский Оберег содержит основные визуальные символы одного из самых древних славянских городов, заряжен мощной энергетикой старинных легенд и духом романтических приключений, динамичен, элегантен, что делает его красивым и привлекательным.

Черниговский Оберег признан международным жюри экспертов, как самый оригинальный и аутентичный городской туристический логотип Украины.

(по материалам украинских информсайтов)

Чернигов + логотип = логотип Чернигова

В очередной раз отец ГОП-АРТа Олег Синельник, известный в арт-тусовке под ником Гуру, показал класс, с успехом приняв участие во Всеукраинском конкурсе на лучший туристический логотип родного города.

Как мы можем видеть по представленным работам, Гуру явно не страдает от недостатка творческих идей.



С одним эскизом, сделанным по мотивам заглавной буквы Че, наполненной главными историческими символами Чернигова, он стремительно обходит конкурентов. А в финальном втором туре внезапно презентует целых четыре (!) варианта, выполненных в строгом соответствии с конкурсным брифом и пожеланиями жюри:


Что же, здесь, как говорится, дело мастера боится! Великолепный результат и отличные логотипы нашего земляка говорят сами за себя. На то он и Гуру!

Новый бренд: ГОП-АРТ©

Случилось то, что должно было случиться. Впервые в истории мирового логосторения Первое украинское тупо-дизайнерское бюро быдлых услуг "ТУПОДИЗАЙН СТУДИЯ" создало логотип бренда ГОП-АРТ.

                                                                 собственно сам лого

Как видим, не обошлось без использования нетленного дигитального лика самого зачинателя и гуру ГОП-АРТа - Олега Синельника, что, безусловно, прибавило логотипу свежих сексуальных энергий.

Создатели постарались, чтобы символизм логотипа был всеобъемлющ, широк и максимально многогранен. Так, например, одна из многочисленных трактовок гласит, что мы наблюдаем как Гуру тантрически оплодотворяет яйцеклетку ГОП-АРТа, волшебно трансформируя гоповость в элитарность, а жлобство в благородство. Поскольку ТМ GOP-ART успешно прошла регистрацию, можно уверенно утверждать, что новые детища этого мистико-алхимического процесса не заставят себя долго ждать.

Вот так, короче.